Дітей треба вчити, як мислити, а не що думати
Ми вчимося самі, намагаємось вчити інших, вчимо наших дітей. Але чому треба вчити? Ось думка американської вченої-антропологоні. Погодьтесь, що вона збігається з підходом Сократа.
"Дітей треба вчити, як мислити, а не що думати." - Маргарет Мід
- Чи це стосується тільки дітей? Мабуть, і дорослих?
- А чи не варто почати з себе?
- Відмовитись, обмежити, усвідомити власні помилкові моделі мислення?
Що буде в цій категорії для вас?
(Підказка, список можливих варіантів:
- Культивувати вірні способи та підходи мислення?
А як би ви хотіли розширити себе у цьому напрямку?