Епіктет говорить:
"Пам'ятай, що бажання обіцяє досягти того, чого ти хочеш, а ухиляння обіцяє можливість запобігти того, чого ти хочеш уникнути. Що той, хто не досягає своєї мети у бажанні - нещасний, а той, хто потрапляє в те, чого хотів уникнути, - нещасливий. Тому, якщо ти ухиляєшся тільки від того, що суперечить природі, але залежить від тебе, ти не потрапиш в жодну з тих речей, яких ти хочеш уникнути. Але якщо ти намагаєшся уникнути хвороби, смерті або бідності - ти будеш нещасливим. Тому не ухиляйся того, що не залежить від тебе, і перенеси свою увагу на те, що суперечить природі і залежить від тебе.
Повністю відмовся від бажань у поточний момент - бо якщо ти бажаєш чогось, що не залежить від тебе, то будеш нещасним, але ніяка з тих речей, які залежать від нас і, яких добре було б бажати, ще не є доступною для тебе. Використовуй тільки наміри та ухилення, легко, з обачністю, без нажиму".
Епіктет розпочинає другий розділ словом “пам'ятай”. Він хоче, щоб ми закарбували це у своїй свідомості. Якщо бажання обіцяє нам досягти того, що ми хочемо, то ухиляння, що є протилежною дією, протилежним наміром від бажання, обіцяє можливості запобігти того, чого ми хочемо уникнути. Якщо хтось чогось бажає, але не може досягти своєї мети, він відчуває, що він нещасливий. Тобто, йому не поталанило. Якщо людина хоче чогось уникнути, але все одно це з ним трапляється, людина вважає, що вона є нещасливою, їй знову таки не поталанило. Наприклад, ми хочемо, щоб нам на день народження подарували чудовий новий комп'ютер. Однак, так складається, що гроші потрібні на відпустку. Ми відчуваємо, що ми нещасливі через те, що не отримали те, чого ми бажали. Може статися так, що ми намагаємося уникнути чогось, наприклад, складної розмови із своїм керівником. Але все одно керівник викликає нас, і все одно, не зважаючи на те, що ми багато місяців намагалися обійти цю тему і не говорити про щось, що нам неприємно, все одно це з нами відбувається. Тобто, в такому випадку ми відчуваємо, що все склалося не так, як ми хотіли. Ми не змогли уникнути цієї бесіди і відчуваємо, що ми є нещасливими. Що радить Епіктет? Він говорить про те, якщо ви будете ухилятися від того, що суперечить природі, але залежить тільки від вас, ви не потрапите в одну з тих речей, які ви хочете уникнути.
Отже, ми повертаємося до попереднього розділу і згадуємо про те, що всі речі поділяються на ті, які залежать від нас і які від нас не залежать, ухилятися маємо лише від тих речей, які від нас залежать. Наприклад, ви не можете ухилятися від неприємної розмови зі своїм керівником, тому що від вас не залежить відбудеться чи не відбудеться розмова. Ви не можете тікати від неї занадто довго. Керівник рано чи пізно викличе вас і ви матимете цю неприємну розмову, від якої хотіли ухилитися. Ухилятися від тих речей, які не залежить від нас, геть не потрібно. Тим більше ухилятися від того, що не суперечить природі. А що не суперечить природі? Не суперечать природі такі речі, як хвороби, смерть або якісь інші речі, що є природними та які стосуються всіх людей.
Люди, які хочуть від них ухилитися, стають нещасливими. По-перше, це природньо. По-друге, дуже часто це не знаходиться під нашим контролем. Тому не ухиляйтеся від того, що не залежить від вас. А від чого ж потрібно ухилятися? Лише від того, що залежить від вас і від того, що суперечить природі. Наприклад, ви можете ухилятися від своїх негативних думок про смерть. Ви не можете ухилитися від смерті, але ви можете ухилитися від надмірної кількості думок, які випереджають смерть та не дають нам спокійно жити і насолоджуватися цим моментом. Ви можете ухилитися від нерозумних бажань, тому що вони суперечать природі. Ви можете ухилитися від намірів здійснити нерозумні покупки, які залежать від вас, яких ви можете не робити, і які є непотрібними з точки зору відповідності і природної необхідності.
Далі Епіктет говорить, що повністю відмовтеся від бажань у поточний момент, бо якщо ви бажаєте чогось, що не залежить від вас, то будете нещасними, але ніяка річ з тих речей, які залежать від нас і яких добре було б бажати, ще й не є доступною для вас. Запитаєте мене: “Тарасе, а про кого зараз говорить Епіктет?” Він говорить про людей, які розпочали опановувати майстерність щасливого життя: про тих людей, які лише розпочали змінювати себе. Епіктет звертає увагу на те, що, звичайно, добре, що ви пішли у спортзал та що маєте наміри підняти важку штангу. Однак не бажано це робити в перший день чи в перші дні. Робіть послідовні та маленькі кроки, робіть лише те, що відповідає власним можливостям. Краще мати прогрес кожного дня та робити поступовий розвиток.
Епіктет акцентує увагу на тому, що варто відмовитися від бажань у поточний момент. Краще сконцентруватися на ухиленні від того, що знаходиться під вашим контролем і суперечить природі. Ухиляйтеся від якихось поганих думок. Ухиляйтеся від жадібності та від нерозумних рішень, уникайте неякісного спілкування та порожньої балаканини. Уникайте стати жертвою маркетингу, тому що це як критерії та можливості вашого вибору знаходяться у вас під контролем. На даному етапі, коли ви лише починаєте, краще обмежувати себе в бажаннях, насправді не факт, що ви можете отримати те, що ви бажаєте, навіть не факт, що ви вмієте бажати того, що потрібно бажати. Краще сфокусуватися на тому, що суперечить природі і на тому, від чого ви насправді можете ухилитися.
Далі говорить Епіктет про те, що намагайтеся це робити легко, з обачністю та без нажиму. Тобто, не намагайтеся відразу досягнути одним стрибком великого результату, а робіть це з обережністю, з думками про те, що ви лише починаєте та не потрібно зараз вимагати від себе того, що вимагають атлети, які все життя займаються у спортивній залі.
Дуже часто ми за своєю природою хочемо досягти швидко, того чого ми бажаємо. Я маю досвід, коли на програму Метаноя записався хлопець, який сказав, що його все влаштовує. Він хотів мати результати, які дає програма, однак зазначив у розмові зі мною, що програма, яка триває майже рік, є надто довгою для нього. Він наголосив на наступному: “Я згоден на все, але мені потрібен цей результат за тиждень”. Але, на жаль, так не буває. Тут потрібно розуміти обмеження людської природи.
Ще раз хочу звернути увагу на те, що спершу варто навчитися ухилятися від того, що під вашим контролем і те, що протиречить природі. Наприклад, щоб ви почали відмовлятися від зайвої чашечки кави, надмірно проведених годин за комп'ютерною грою чи від якоїсь порожньої балаканини. Ці всі речі знаходяться під вашим повним контролем, або в значній мірі знаходяться під вашим контролем. Перший крок, який радить робити Епіктет, сформувати розуміння того, як працює бажання та чого треба бажати, а, безумовно, бажати потрібно те, що під вашим контролем і того, що не суперечить природі. Наприклад, треба бажати бути розумнішим і можна стати розумнішим. Можна прокачувати себе, робити апгрейд своїх застосунків до останніх версій, встановлювати нове програмне забезпечення на власний комп'ютер. Це будуть розумні бажання, бо ви можете це мати і це не суперечить природі. Але знову ж таки, Епіктет застерігає від встановлення всіх застосунків на свій “мобільний телефон” і намагання скористатися всім тим, що всі програми можуть вам дати, коли ви ще не розумієте, нащо насправді це потрібно.
Запитаєте мене: “Тарасе, як це тлумачити?” Епіктет радить, що треба зупинитися та на секунду повернутися до того, що насправді потрібно, розібратися в деталях і вже після використовувати всі застосунки та можливості програмного забезпечення. Ви будете не поспішаючи рухатися у вибраному власноруч напрямку. Таким чином, досягнете розумного щоденного прогресу. Ми знаємо дуже багато прикладів, коли звичайні люди чи діти вчиняють інакше, вони набивають себе можливостями, які їм підкидає доля. Вони хапають все, що можуть взяти в магазині, і кидають це в свій споживчий кошик. Часто беруть все, що можуть встановити на свій комп'ютер, і потім страждають від того, що в них немає можливості заплатити за все, що покладено до цього кошика. При цьому вважають себе нещасними і від того, безумовно, якість життя погіршується. Епіктет радить нам, що, цього не треба робити - потрібно навчитися брати те, що насправді потрібно. Що роблять люди, які шукають істину і здобувають прогрес? Вони мають план і поступово додають складності до того, що вони роблять... як у спортивній залі. Ми знаємо від досвідчених тренерів, що найгірше, що може статися з людиною, яка має намір досягти результатів, це те, що вона може перетренуватися на самому початку. Таким чином, підірвати свої фізичні спроможності і ще більше підірвати свою мотивацію досягати запланованих результатів.
Девізомом, який можна дати наприкінці цього розділу “Енхірідіона” є: “Навчіться переносити свою увагу на те, що суперечить природі, та залежить лише від вас. Зробіть спершу те, що можете зробити за слабкою ланкою, а вже після того формуйте бажання і наступні кроки”.
Окремо скажу для бізнесу. Давайте подивимося, з якими ситуаціями ми часто стикаємося в нашому житті. Коли нам потрібно вирішити проблему чи уникнути якоїсь ситуації, як ми вчиняємо? Ми часто починаємо робити великий складний план дій, що вимагає шалених ресурсів для його впровадження. Дуже часто такі плани не впроваджуються зовсім через брак персоналу чи ресурсів та через складність самого впровадження. Як можна стоїчно вчинити навпаки? Наприклад, зрозуміти, в чому є найбільша складність та якої одної найбільшої проблеми треба навчитися уникати, що є під нашим контролем. Потрібно позбавити свій бізнес-процес цієї проблеми, замінити некваліфікованого працівника або покращити одну ділянку на виробничій лінії. Таким чином, можна послідовно суттєво покращити своє виробництво. Тобто, ви маєте фокусуватися на тій найбільшій складності, яку можете уникнути, і тоді отримаєте найкращий результат. Фактично, це і є підходом до якісного постійного покращення бізнесу.
Зупинимось на інвестиціях. Добре навчіться уникати своїх імпульсивних бажань, коли вам обіцяють, що ви станете Рокфеллером чи Соросом, зробивши інвестицію на всі свої гроші в одну конкретну компанію, справу або проект, це вже непоганий вчинок. Навчитися ухилятися від надмірного бажання інвестувати - це вже гарний крок, тому, іноді, найкраща інвестиція - це незроблена інвестиція.
Commenti