top of page

Необрана дорога

Оновлено: 20 січ.


НЕОБРАНА ДОРОГА

Розбіглись дороги дві в жовтому лісі, Але обома йти, даруйте, — не змога, Та мандрам я вірний не як лише втісі, То ж довго й стою, дивлячись, як в підліссі У даль позміїлася перша дорога. Пізніше на іншу я кидаю оком, Спокуса на неї ступити ще більша, Тому, що вона трав’яниста й широка, А в тім, це, напевно, здалось ненароком, Бо й перша дорога ніскільки не гірша. Обидві почили однаково в тиші, Нетоптаний лист по них килимом слався; О, я першу для іншого разу облишив, Й можливе збігання шляхів допустивши, Назад повернутись я не сподівався. Про це розкажу я з глибоким зітханням Колись, як стече вже немало водиці: Розбіглись дороги, і я на світанні Менш ходжену вибрав опісля вагання, У тому лише і була вся різниця.


****

Robert Lee Frost (1874–1963) в перекладі В. Кикотя

3 перегляди0 коментарів
bottom of page