Епіктет говорить:
"Із всього, що існує, деякі речі залежать від нас, а деякі - ні. Від нас залежать наші уявлення, вибір, прагнення, ухили і, одним словом, все те, що ми робимо самі. Від нас не залежить наше тіло, власність, репутація, влада, і, одним словом, всі дії, які ми не робимо самі.
Речі, що залежать від нас, по природі вільні, не знають перешкод, незалежні. Речі, що не залежать від нас - слабкі, залежні, обмежені, чужі.
Тому, пам'ятай: якщо ти вважаєш речі, що за природою є рабськими - вільними, а чужі речі - своїми, ти зіткнешся з перешкодами, будеш горювати, будеш неспокійний, будеш звинувачувати богів і людей. Якщо ж ти вважатимеш лише своє за своє, а чуже (як воно є по суті) - за чуже, ніхто не змусить тебе, ніхто не зупинить тебе, ти не будеш докоряти нікому, ти не будеш звинувачувати нікого, ти не зробиш нічого проти своєї волі, ніхто не завдатиме тобі шкоди, ти не матимеш ворогів, бо ніщо шкідливе тебе не торкнеться.
Прагнучи до таких високих цілей, пам'ятай, що тобі треба мати велику мотивацію, щоб досягти їх. Треба повністю відмовитися від деяких з цих цілей, а інші відкласти до пори. Якщо ж ти разом з цими цілями водночас захочеш влади і багатства, можливо, ти навіть не здобудеш ніяких з останніх речей, через своє бажання до попередніх. В будь-якому випадку, ти точно не досягнеш тих попередніх, через здобування яких лишень одержуються свобода і щастя.
Отже, прямо зараз зроби своєю звичкою при кожному сильному враженні говорити собі: "Ти - лише враження, а не те, що його викликає, не реальність". Потім перевіряй та аналізуй це враження за допомогою тих критеріїв, які у тебе є. Особливо за першим та найголовнішим: чи відноситься воно до речей, що залежать від нас, чи до речей, що не залежать від нас. І, якщо це відноситься до речей, що не залежать від нас, будь готовим відразу ж сказати собі - “до мене це не має ніякого відношення” Що ж розпочнемо коментарі до Енхірідіона - підручника до життя, який створив Епіктет і доніс до нас його учень Флавій Арріан. З усього, що існує, деякі речі залежать від нас, а деякі ні. Це основна теза першого розділу і в значній мірі та теза, яка є засадничою у стоїцизмі. Іноді це називається дихотомію контролю. Від нас залежать наші уявлення, вибір, прагнення, ухиляння. Одним словом, все те, що ми робимо самі. Від нас не залежить наше тіло, власність, репутація, влада. Одним словом, всі дії, які ми не робимо самі. “Схаменись”, - скажете ви, “Тарасе, а все ж таки твоє тіло залежить від тебе; репутація може залежати від тебе; та й власність твоя може залежати від тебе?”. Давайте розділимо: повну залежність, тобто контроль, який ти можеш мати над ними і часткову залежність.
Звичайно, це смішно сказати, що наше тіло повністю залежить від нас. Тому що, незважаючи на всі успіхи медицини, ми хворіємо - хворіємо випадково чи хронічно, ми дізнаємося раптово про хвороби. Звичайно, ми можемо зменшити кількість ризиків для нашого здоров'я, але це вже будуть наслідки наших намірів та наших дій. Але ми не можемо говорити про контроль над нашим тілом, не говорячи вже про те, що нас може просто збити автобус чи нас може вбити російська ракета.
Коли ми говоримо про власність, безумовно, ми можемо втратити цю власність через якісь фінансові обставини або ця власність може бути просто націоналізована. Коли ми говоримо про репутацію, дивіться на те, що відбувається, наприклад, в соціальних медіа чи пресі, і ви побачите як швидко люди втрачають репутацію. Те саме стосується і влади. Інколи ти швидко злітаєш, а інколи так само швидко, або ще швидше падаєш, та до того ж й ще нижче. Тому годі думати про те, що ми маємо контроль над такими речами.
Стоїцизм намагається допомогти людині прокласти дорогу до щастя та спокою. Епіктет говорить, що коли ти починаєш вважати речі, які не є твоїми за твої, коли ти вважаєш, що ти маєш контроль над речами, а насправді ти цього контролю не маєш, ти фактично програмуєш своє нещастя, ти гарантуєш собі неспокій, ти починаєш звинувачувати обставини, ситуації, богів, самого себе, в тому, що ти отримуєш не те, що ти хотів. Але насправді ти просто маєш не ту операційну систему та просто неправильно дивишся на речі.
Отже, коли ми говоримо про стоїцизм і про зміни, які він може дати, ми можемо вдатися до аналогії зміни програмного забезпечення на комп'ютері. З точки зору операційної системи “стоїцизм” - це те, що ви можете встановити на власний “комп'ютер”. Ти маєш ставитися до свого як до того, що є під твоїм повним контролем. Все інше - це речі, до яких ти маєш ставитись, як до байдужих речей. Безумовно, під твоїм власним контрлем є дуже багато речей. Перш за все, це твої наміри, бажання, твої бажання, щоб чогось не сталося (ухиляння), що є протилежним від бажання. Над цим ти маєш повну владу. Ти можеш бажати і ніхто не може тобі завадити мати ці бажання або ці наміри. Єдине, що вони можуть не справдитися, тому що, як тільки ти виходиш за межі свого розуму, самого себе і починаєш бажати того, що не є під твоїм контролем, твої бажання можуть не справдитися. Ти можеш бажати мати новий автомобіль, але ти можеш не мати грошей на нього і твоє бажання може не справдитися. Тому не треба вважати чуже за своє, і тоді ти не будеш страждати від того, що ти його не маєш, від того, що ти не досягаєш того, що хочеш або що ти потрапляєш в ситуацію, яких би ти не хотів потрапити. Отже, якщо ти будеш мати правильне дисципліновані бажання, якщо ти будеш розуміти, що в тебе під контролем, то тоді в тебе не буде ворогів. Тебе ніхто не зможе змусити ні до чого. Тебе ніхто не зможе зупинити ні в чому, тому що ти будеш собою в своїх бажаннях, намірах і в тому, що ти можеш робити. Разом з тим, ти будеш розуміти, що не все в житті під твоїм контролем. Твої найкращі, найщиріші наміри можуть не здійснитися. Однак це не значить, що ти маєш через це страждати, тому що саме ти мав найкращі наміри в поточній ситуації. Отже, якщо ти будеш мати правильне уявлення про речі в своїй операційній системі, яку ти встановлюєш на свій комп'ютер, то ти не будеш мати ані ворогів і справді шкідливе тебе ніколи не торкнеться.
Звичайно, коли ми говоримо про засадничі речі, зокрема, ті речі, на яких сформована людина, ми дуже часто приходимо до ситуації, коли дуже складно змінити те, що ми отримали від суспільства, родини, школи, пропаганди та маркетингу протягом всього нашого попереднього життя. Встановлення нової операційної системи вимагає великої мотивації знайти дорогу до кращого, більш результативного, щасливого життя. Я сподіваюся, що наша спільна робота над цим Підручником Епіктета допоможе вам досягти цих цілей.
Перед тим як відправитися в цю подорож до високих цілей потрібно, безумовно, розібратися із своєю власною мотивацією. Але маючи навіть велику мотивацію, ти маєш зрозуміти, що не можна дуже швидко отримати значні результати. Ти маєш відкласти якісь цілі на якийсь час, а якісь цілі може і на довше. Таким чином, ти зможеш прокласти собі послідовний шлях до успіху. Є люди, які хочуть одночасно мати щасливе, вільне, спокійне життя і насолоджуватися речами, які знаходяться не під їх контролем. Назвемо це так - гроші, багатство чи влада. Тут Епіктет попереджає нас, що це неможливо. Ти маєш ставитися до зовнішніх речей як до тих речей, які в тебе не під контролем і не ставити щастя свого життя в залежності від того, чи мати їх чи не мати. Це добре, якщо ти їх маєш, тут немає нічого поганого і стоїцизм ставиться до цього, як до “байдужого” та “бажаного”. Але все ж таки “байдуже” стоїть на першому місці, тому ти точно не матимеш щасливого життя, якщо воно буде залежати від тих речей, на які ти не маєш впливу.
Певною мірою Епіктет говорить, що ти маєш зробити вибір: ти хочеш мати щасливе, вільне, спокійне життя, чи ти хочеш прагнути зовнішніх речей. Якщо ти прагнеш зовнішніх речей, то треба, мабуть, усвідомити, що ця біганина не дасть тобі ані спокою, ні щастя. Звичайно, ти маєш волю та свободу волі і ти можеш вибирати те, що тобі важливіше.
Мабуть, зрозуміло, що більшість людей усвідомлено чи неусвідомлено роблять вибір зовнішніх речей, які отримують надмірну владу над ними. Тому ми говоримо про зміну операційної системи, коли говоримо про стоїцизм і про те, що ця зміна відбувається на глибинному особистому рівні.
Отже, зупинимось детальніше на пораді, яку дає Епіктет. Він каже, що коли ти стикаєшся з якимось зовнішнім сильним враженням, ти маєш сказати собі, що це лише враження від зовнішнього об'єкту. Це не реальність. Перше, що ми маємо зробити - це взяти паузу та сказати собі, що ти - лише враження і потім перевірити його відповідно до тих критеріїв, які маєш. Безумовно, ми можемо сказати, чи ця річ, яка від нас не залежить. Якщо вона від нас не залежить, ти можеш сказати, “окей”. Це відбулося з незалежних від мене причин, тому я не маю перейматися. Ось таку мудру пораду дає Епіктет.
Звичайно, що ми бачимо у більшості людей? Вони повністю ототожнюють себе з зовнішнім світом, при чому настільки повністю, що фактично можна говорити, що вони не існують самостійно. На них більше впливають зовнішні обставини, а ніж те, що відбувається з ними самими. Дуже часто люди настільки залежить від зовнішніх обставин, що їх самих, немовби, немає. Вони не усвідомлюють, що від їх ставлення до оточуючого світу залежить їх щастя, життя, можливість діяти в тих чи інших обставинах. Тому стоїцизм, безумовно, ставиться до зовнішньої реальності як до тої реальності, яка не залежить від людини. А що залежить від людини? Лише її ставлення до речей, її наміри, її бажання і це те над чим ми маємо повний контроль і ніхто над нами тут не владний.
Коли ми бачимо людей, які починають змінювати свою операційну систему, ми бачимо, що вони чітко розрізняють, що якщо це речі є зовнішніми, то не варто приділяти їм стільки уваги, не варто сидіти і читати стрічку новин, не варто дивитися без кінця фільми, не варто витрачати стільки часу на ті речі, які для нас не є потрібними. А на що ж варто звертати час? Безумовно, на ті речі, які знаходяться під нашим контролем, на наше розуміння, наше вміння робити якісний вибір, на наше вміння мати правильні бажання, вміння діяти, на те, як ми можемо вдіяти в цій ситуації, в які ми потрапили. Тому життя цих людей воно відрізняється тим, що вони є суттєво більш дієвими. Вони діють і впливають на те, що можуть вплинути, і вони розуміють, що впливаючи на те чи інше, ти часто знаходиться в обставинах, де результат від тебе не залежить, але все одно ти маєш свободу і спокій внутрішнього життя, тому що ти робиш те, що вважаєш за потрібне в тій ситуації, в якій ти опинився.
Девізом першого розділу підручника Епіктета, безумовно, може стати слово “дихотомія контролю”: є речі, які залежать від нас та є речі, які від нас не залежать. Ми маємо це розрізняти.
Окремо хотів би додати декілька речей про бізнес. Бізнесменів, за моїм спостереженням, можна розділити на 2 роди: ті, які роблять бізнес за звичкою або бізнес під примусом. Так сталося, що для того, щоб якимось чином виконувати свої соціальні обов'язки, вони почали займатися бізнесом. Так сталося, що вони займаються цим бізнесом і шукаючи сенс у цьому бізнесі, вони знаходять дуже багато порадників та зовнішніх консультантів, які розказують їм, що і як потрібно робити. Повторюся, що це є гонитвою за чимось: тим, що не є під нашим контролем. Дуже часто такі бізнесмени страждають від того, що вони не можуть мати те, що вони хочуть. І це зрозуміло - воно не під їхнім контролем.
Є інші бізнесмени і, дякувати Богові, я знайомий з великою кількістю таких, а з деякими близько, які дивляться на бізнес, як на можливість бути собою, реалізувати себе, робити те, що в твоїх силах, і те, що відповідає твоєму світобаченню. Вони є суттєво більш спокійними і суттєво більш надійними в тому, що вони роблять. Чому? Тому що вони спираються на тверде, тому що вони спираються на те, що під їх контролем і провильно ставляться до іншого. Вони не спираються на фантазії і уявлення, і коли вони діють, вони діють, виходячи з того, що під їх контролем, розуміючи, що результат не завжди бути під їх контролем. Тому вони не мають страждання від того, що щось іде не так, а мають навпаки дуже зрозумілий їм зворотній зв'язок, який дає можливість трошки змінити єдине те, що у них, як у бізнесменів під контролем. Це їх бачення, бажання, наміри, які потім, безумовно, у зовнішньому середовищі перетворюються в наступні кроки.
Декілька думок про інвестиції. Кожен раз, коли ми робимо інвестиції, ми фактично робимо ставку на те, що знаходиться поза нашим контролем, і тому потрібно розуміти, що результат інвестицій від нас не залежить. Від нас залежить те, наскільки якісно ми можемо зробити вибір, наскільки розумно ми можемо підійти до того, що насправді є під нашим контролем; наскільки розумно ми можемо обрати, куди проінвестувати, де можуть бути кращі результати, хоча самі результати не залежать від нас. Найкращі рішення - помірковані, збалансовані та розумні. Ми не завжди можемо реалізувати наші рішення, але принаймні зробити ці рішення кращими ми можемо. Можливо, від таких рішень і результати будуть кращими. Тому в інвестуванні ми маємо розуміти, що ми маємо спиратися на те, що під нашим контролем, а це вірні особисті бажання, особисті рішення і, безумовно, вміння спокійно ставитися до байдужих речей.
Коментарі